Планета Меркурій знаменна не тільки тим, що це найближча планета до Сонця, але ще це найменша планета нашої Сонячної системи. Хоча лаври самої маленької планети Меркурію дісталися зовсім недавно, адже раніше самою маленькою планетою вважався Плутон, але після того як він був розжалуваний зі статусу «повноцінних» планет, першість перейшла до Меркурія, про який наша сьогоднішня стаття.
- 
Історія Меркурія та наших знань про цю планету йде корінням в глибоку старовину, по суті це одна з перших планет, відомих людству. Так Меркурій спостерігали ще в стародавньому Шумері, однієї з перших розвинених цивілізацій на Землі. У шумерців Меркурій асоціювався з тамтешнім богом писемності Набу. Знали про цю планету також вавилонські і давньоєгипетські жерці, за сумісництвом прекрасні астрономи стародавнього світу. Що ж стосується походження назви планети «Меркурій», то вона йде вже від римлян, які назвали цю планету на честь античного бога Меркурія (у грецькому варіанті Гермеса), покровителя торгівлі, ремесел і посланця інших олімпійських богів. Також астрономи минулого Меркурій часом поетично називали ранковою або вечірньою зорею, по часу його появи на зоряному небосхилі. Бог Меркурій Бог Меркурій, на честь якого назвали планету. Також античні астрономи вважали, що Меркурій і його найближча сусідка планета Венера обертаються таки навколо Сонця, а не навколо Землі. А ось Сонце вже у свою чергу обертається навколо Землі.
Мабуть, самою цікавою особливістю цієї маленької планети, є той факт, що саме на Меркурії відбуваються найбільші температурні коливання: оскільки Меркурій ближче всіх до Сонця, то днем його поверхня прогрівається до 450 С. Але з іншого боку, Меркурій не має власної атмосфери і не може утримати тепло, як наслідок, вночі температура опускається до мінус 170 С, тут найбільша різниця температур в нашій сонячній системі. Своїми розмірами Меркурій лише трохи більше, ніж наш Місяць. Поверхня його також подібно місячній, зрешечена кратерами, слідами дрібних астероїдів і метеоритів. Цікавий факт: приблизно 4 мільярди років тому величезний астероїд, врізався в Меркурій, силу цього удару можна порівняти з вибухом трильйона мегатоних бомб. Від цього удару на поверхні Меркурія залишився гігантський кратер, завбільшки приблизно як сучасний штат Техас, астрономи назвали його кратер Бассейнс Калоріс. Також вельми цікавий є той факт, що на Меркурії є самий справжній лід, який ховається в глибині тамтешніх кратерів. Лід міг бути принесений на Меркурій кометами і метеоритами або навіть утворитися з водяної пари, яка виривається з надр планети. поверхня Меркурія Ще однією цікавою особливістю цієї планети, є зменшення її розмірів. Саме зменшення як вважають вчені викликано поступовим охолодженням планети, яке відбувається мільйони років. Внаслідок охолодження відбувається зминання поверхні та утворення лопастевидних скель. Густина Меркурія є високою, вище тільки у нашої Землі, в центрі планети знаходиться величезна розплавлене ядро, що становить 75% діаметра всієї планети. З допомогою відправленого НАСА до поверхні Меркурія дослідницького зонда Марінер-10 було зроблено дивовижне відкриття – на Меркурії існує магнітне поле. Це було тим більше дивно, так як згідно астрофізичних даних цієї планети: швидкості обертання та наявності розплавленого ядра, магнітного поля там бути не повинно. Незважаючи на те, що сила магнітного поля Меркурія складає лише 1% від сили магнітного поля Землі, воно надактивне – магнітне поле сонячного вітру періодично потрапляє в поле Меркурія і від взаємодії з ним виникають сильні магнітні торнадо, що деколи досягають поверхні планети. Швидкість планети Меркурій, за якою він обертається навколо Сонця, становить 180 000 км в годину. Орбіта Меркурія овальної форми і сильно витягнута епілептично, внаслідок чого він, то наближається до Сонця на 47 мільйонів кілометрів, то віддаляється на 70 мільйонів кілометрів. Якщо б ми могли спостерігати Сонце з поверхні Меркурія, то звідти воно виглядало би в три рази більше, ніж із Землі. Один рік на Меркурії дорівнює 88 земним добам.
Яка температура на Меркурії? Хоча ця планета розташована найближче до Сонця, першість найтеплішої планети сонячної системи належить сусідці Венері, чия густа атмосфера, яка буквально огортає планету, дозволяє утримувати тепло. Що стосується Меркурія, то через відсутність атмосфери, тепло його випаровується і планета, як швидко нагрівається, так і швидко остигає, кожен день і кожну ніч там проходять просто таки величезні перепади температури від +450 С вдень до -170 С вночі. При цьому середня температура на Меркурії буде становити 140 С, от тільки від цього не холодно, не жарко, погода на Меркурії залишає бажати кращого.
Як ви, напевно, здогадалися, при таких температурних коливаннях існування життя не можливе.
Вище ми писали, що на Меркурії атмосфера відсутня, хоча з цим твердженням можна й посперечатися, атмосфера планети Меркурій не те щоб відсутня, вона просто інша і відрізняється від того, що ми розуміємо власне під атмосферою. Оригінальна атмосфера цієї планети була розсіяна 4,6 мільярда років тому внаслідок дуже слабкої гравітації Меркурія, яка просто не могла утримати її. До того ж близькість до Сонця і постійні сонячні вітри також не сприяли збереженню атмосфери в класичному розумінні цього терміну. Тим не менш, слабка атмосфера на Меркурії таки збереглася, причому це найбільша з непостійних і незначних атмосфер в сонячній системі. атмосфера Меркурія Склад атмосфери Меркурія включає в себе гелій, кисень, калій, натрій, також пари води. До того ж нинішня атмосфера планети періодично поповнюється з різних різноманітних джерел, таких як, частинки сонячного вітру, вулканічна дегазація, радіоактивний розпад елементів. Також, незважаючи на маленький розмір і мізерну щільність атмосферу Меркурія можна розділити на цілих чотири секції: нижній, середній і верхній шари, а також екзосфера. Нижня атмосфера – має в собі багато пилу, яка надає Меркурію своєрідний червоно-коричневий вид, вона прогрівається до високих температур, завдяки теплу, яке відбивається від поверхні. Середня атмосфера має реактивний струмінь, подібний до земної. Верхня атмосфера Меркурія активно взаємодіє з сонячними вітрами, які також нагрівають її до високих температур.