У розділі "головна" ви можете ознайомитись із новинками сучасного світу астрономії, а також дізнатись про саме поняття "АСТРОНОМІЯ"
Астрономія - природна наука, що вивчає небесні об'єкти і події. Етимологія цього слова походить від мови Стародавньої Греції, де корінь «astron» означає «зірка», а «nomos» - «закон», «культура». Тобто, з давньогрецької це перекладається як наука, що вивчає закони зірок. За всю історію існування людства вона пройшла довгий і тернистий шлях, місцями переживаючи застій, а в деякі епохи - бурхливий розквіт.
Сонячна систе́мa — планетна система, що включає в себе центральну зорю — Сонце, і всі природні космічні об'єкти (планети, астероїди, комети, потоки сонячного вітру тощо), які об'єднуються гравітаційною взаємодією. Сонячна система є частиною значно більшого комплексу, який складається із зір і міжзоряної речовини — галактики Чумацький Шлях. Сонце містить ≈99,85% маси Сонячної системи; газові планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун) складають 99% залишкової маси. Як і в інших зір, у надрах Сонця ефективно відбуваються термоядерні реакції з виділенням енергії. Планети за фізичними характеристиками поділяють на дві групи. Ближче до Сонця розташовані планети земної групи: Меркурій, Венера, Земля, Марс; далі від Сонця розташувались планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Планети земної групи порівняно невеликі, їхня густина ≈5 г/см³; вони складаються переважно з важких хімічних елементів; мають гаряче металеве ядро, оточене мантією із силікатних порід, і верхній шар — кору. Планети-гіганти не мають твердої поверхні, бо за хімічним складом (99 % гідрогену і гелію) і густиною (≈1 г/см³) вони нагадують зорі, а їхня велика маса спричиняє нагрівання ядер до температури понад +10 000 °С. Окрім Сонця й планет до складу Сонячної системи входять також карликові планети, супутники планет, астероїди, комети, метеорна речовина.